додільний

додільний
-а, -е, розм.
1) Довгий, до самої долівки, викроєний з суцільного шматка тканини (перев. полотна).
2) рідко. Високої якості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "додільний" в других словарях:

  • додільний — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • довгий — 1) (який має велику довжину), довжелезний, довженний, довжезний; довгуватий, довгенький (досить / надто довгий); доземний, додільний 2) (який займає великий відтинок часу), тривалий, довгочасний …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»