- додільний
- -а, -е, розм.1) Довгий, до самої долівки, викроєний з суцільного шматка тканини (перев. полотна).2) рідко. Високої якості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
додільний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
довгий — 1) (який має велику довжину), довжелезний, довженний, довжезний; довгуватий, довгенький (досить / надто довгий); доземний, додільний 2) (який займає великий відтинок часу), тривалий, довгочасний … Словник синонімів української мови